Марина -

Я прийду і скажу тобі: «Добрий вечір!»

Покладу свої руки тобі на плечі.

Подивлюсь в твої очі, наче в мішені.

Спитаю: «Де була?», бо мені, бо мені

Так сподобались твої коліна, гомілки,

Стегна, спідниця міні.

Двоє Гімалаїв там зверху і ще ззаду двоє -

Ула-ла моя.

Я гойдатиму тебе, як у Діснейленді,

Заливатиму ДжинТоніком, КолоюБренді.

Джедаєм я буду і ти будеш рада.

Заграю в тамтами тобі серенади.

Своїм бажанням тебе закатую,

Розкриті вуста твої розцілую.

Потім довго буду питати:

«Де ж ти Марина ходила гуляти?»

Де ж ти Марина була?

— Очі плачуть, кричати хочуть,

Зуби стукають, мов навіжені.

Замордоване серце стогне

І барабанить, як барабани на сцені.

— Ти ламаєш замки, перешкоди,

Пропонуєш гарячі пригоди.

Я ж то знаю твої походеньки.

Не сховаєш від мене нічого миленька.

Аяяяяй!

А погляньте, які в неї чудові дівочі очі,

Які в неї красиві, масивні стегна!

В одному наборі, якщо ти захочеш, —

Сніданок, обід та вечеря для тебе.

Але перед тим, як це все споживати,

Потрібно Марину приготувати:

Роздіти, помити, поперевертати.

Оон, як Марина ходила гуляти?!

Де ж ти Марина була?