Під облачком - Гайдамаки

Під облачком явір похилений,

Сидить на нім пташок примилений.

Чуєш мила, як той пташок співа,

Же з любови нич добре не бива.

Же з любови, же з любови

Нич добре не бива.

Мені ворожка ворожила,

Же мя здурит дівка чорнобрива.

Же не буду видів за нев світа,

Аж проминуть мої млади літа.

Аж проминуть, аж проминуть

Мої млади літа.

Чи ти любов ми од Бога дана?

Чи ти, може, д’яблом підшептана?

Хоч би-с не хтів, та мусиш любити,

Хоч би-с не хтів, прото маш терпіти.

Хоч би-с не хтів, хоч би-с не хтів

Прото маш терпіти.

Під облачком явір зеленіє,

Чуєш, мила, як той вітер віє.

Може вирве його з коренями,

Мила моя, що то буде з нами?

Мила моя, люба моя,

Що то буде з нами?