Дивна - DYKTOR

Ти тріхи дивна ну експресивна

Ти тріхи дивна ну експресивна

І почуттів так мало мало мало, так світла у тобі, мало

Пофігу де тебе я водив наш

Місяць завжди світив нам місяці летять всі ці дні з життя

Пофігу вже тебе нема намисто ніби ти з дна

На вмисне там я пірнав наас так не розєднати хоч і зимна ця вода нам

Пофігу ніби диво ти дні пустив як дим але не жалів я

Раптом так вже світаааанок, і роса на дворі в коридорі чути шум це

Пофігу лоовлю тебе на бігу, а гу би дарять тепло?

В цій квітці колить стебло баблооо всі загладить в тобі ці шипи таке кіноо

Ти тріхи дивна ну експресивна

Ти тріхи дивна ну експресивна

І почуттів так мало мало мало, так світла у тобі, мало

Догорить вогонь

Зола, попіл, пил (Вооу)

В тобі нема нічьо мого

В мені нема нічьо твого

Ми були на пайках, на нервах

Від тебе, мене як нарка поперло

Питали, чого серце не твердне?

Бо я живий, не став манекеном!

Бо це забирає сили, я знаю, так

Ти дивна як погода, міняєш опади

Просто йдем далі

Сили нам новий день дає

В цих людях щастя нема

Світло в тобі

Не ний дарма!

Ти тріхи дивна ну експресивна

Ти тріхи дивна ну експресивна

І почуттів так мало мало мало, так світла у тобі, мало

Попіл падав мимо попільниці

Згадав миті ці

Де ти — моя видима ціль

Пам’ятають рубці все

Пофігу, все пофігу

Пофігу, все пофігу

Ти тріхи дивна ну експресивна

Ти тріхи дивна ну експресивна

І почуттів так мало мало мало, так світла у тобі, мало