Кожнетіло -

На старому тартаку давно роботи немає,

Але музика сюди зараз людей поназбирає!

Приходять хлопці, приходять дівчата,

Приходять тільки ті, хто любить танцювати.

Їздець на дисках накрутив патефон,

Майстер церемоній верещить у мікрофон.

Блимнуло світло і басова діжка

Гупнула гучно — затремтіли ніжки!

На вході працює контроль обличчя,

Бо дженджиків та жужиків сюди ніхто не кличе.

Як маєш літунця — спрямуй сміливо ногу

Або у позахолод, або на танцпідлогу.

Аж ось почалася битва Бі-хлопців,

Бі-хлопці із себе вдають незнайомців.

Такі вже викрутаси виробляють, поганці!

І тепер кожне тіло танцює ламані танці!

Покладіть свої руки в повітря!

Ляпайте свої руки!

Покажіть мені свої очі!

Дайте мені свій голос!

Розлітаються кінцівки на всі сторони світу,

Але що куди летіло — неможливо зрозуміти.

Крутиться, вертиться, хоче упасти,

Але ніхто нікого чомусь не хоче вкрасти!

Не хоче — бо зараз усім не до цього!

Адже потрібно, як слід, понатирати підлогу

Своїми штанцями, кофтинами, капцями.

Натер — значить можеш займатися танцями!

Та я не танцюю, хоч музика грає,

Бо так танцювати в мене вміння немає.

Я рота роззявлю та витріщу очі -

Стою та дивлюся, як танцюють охочі.

Бі-хлопці стрибають, бі-хлопці кружляють

І знов викрутаси свої виробляють.

А ті, що стоять, — ті, пробачте, засланці!

Бо тепер кожне тіло танцює ламані танці!

Покладіть свої руки в повітря!

Ляпайте свої руки!

Покажіть мені свої очі!

Дайте мені свій голос!