Я люблю твої кроки - Марія Бурмака

Я люблю твої кроки у тихих садах

Де троянди густi, мов туман бiля вiкон

Молодесенький мiсяць i срiбний наш дах

I неторканий смуток один в них великий

Може все це приснилось комусь i колись

Тих садiв нереальний причаєний подих,

Ти забутий навiки, ти рiдний наскрiзь,

Я люблю твої кроки у тишi по сходах

Тi троянди чекають давно не тебе

Хто там знає, що їм може й сто навiть рокiв

Я люблю твої кроки нiколи й нiде

Я люблю твої кроки, люблю твої кроки.

Я люблю твої кроки нiзвiдки вночi

В тих садах, де немає нi саду, нi дому,

Але є ще тi сходи i є тi ключi,

Лиш дверей не вiдчинить нiхто i нiколи.